Behördliche Odysee in Deutschland (Teil III)
Deutsch
Umverteilung in Deutschland, eine unendliche Geschichte oder zur behördlichen Willkommenskultur in NRW. Heute geht es, um ein weiteren Teil des Versuchs einer aus der Ukraine geflüchteten Frau mit drei Kindern von Oberhausen nach Stuttgart zu ziehen. Der Versuch zieht sich jetzt fast vier Wochen hin. Fast vier Wochen brauchen die Bezirksregierung Arnsberg in Zusammenarbeit mit der Ausländerbehörde der Stadt Oberhausen einen positiven Bescheid auf den Antrag um Umverteilung einen positiven Bescheid zu erhalten. In Stuttgart sind drei Frauen in den Vorgang eingebunden. In Oberhausen wurden bisher der Oberbürgermeister bemüht und eine Mitarbeiterin der dortigen Ausländerbehörde. Auch der Verfasser dieser Zeilen hat schon eine Reihe von Stunden in den Vorgang eingebracht. Heute habe ich den Versuch unternommen, mich direkt an die Bezirksregierung Arnsberg zu wenden. Ich greife also zu Telefonhörer und wähle die Telefonnummer der Behörde, die ich im Internet gegoogle habe. Zu diesem Zeitpunkt geistert in meiner naiven Vorstellungswelt noch der Gedanke herum, es sei möglich, mit der zuständigen Sachbearbeiterin ein Telefonat führen zu können. Darin würde ich ihr sicher die besonderen Umstände des Einzelfalles näherbringen können, um ihr Herz und ihren Verstand zu erwärmen, im vorliegenden Fall die Akte zu ziehen und schnell zu bearbeiten. Da doch in Stuttgart alles klar sei, dort sogar eine Wohnung habe gefunden werden können und auch die Schulbescheinigung könne beigebracht werden. Ja, und die besondere Dringlichkeit, weil die Vermieterin daran dränge, den Mietvertrag endlich zu unterzeichnen. Dass die Schule am 1. September in Stuttgart begänne. Und es doch schön sei, wenn die Kinder zum Schulbeginn in Stuttgart mit den übrigen Kindern gemeinsam das Schuljahr beginnen. Noch von diesem schönen Gedanken beseelt, werde ich an der anderen Seite der Leitung mit der Frage konfrontiert, wer ich denn sei und, weshalb ich anrufe? Eine der Auswirkungen der Corona-Pandemie auf das Handeln deutscher Behörden scheint, dass die Seuche den Abstand zwischen den Behörden und denjenigen, die auf die Entscheidungen der Behörden angewiesen sind, sich gewaltig vergrößert hat. Die Erfahrung mache ich auch heute. Denn die harsche Männerstimme, der ich vorgetragen habe, mit der Sachbearbeiterin sprechen zu dürfen, die den Antrag auf Umverteilung von Frau K. bearbeite, entgegnet darauf, ob ich denn über eine schriftliche Vollmacht von Frau K. (den Namen hat er sich vorher buchstabieren lassen) verfügen würde? Datenschutz und Vollmachten sind die bürokratischen Mittel, denen ich bei deutschen Behördenvertreter*innen immer dann begegne, die mir sagen, hier geht es jetzt nicht mehr weiter. In der Vergangenheit habe ich hier immer noch versucht, zu opponieren. Heute schweige ich. Kleinlaut gebe ich zu, nicht im Besitz einer schriftlichen Vollmacht von Frau K. zu sein. Dann solle ich mir die Vollmacht besorgen und die an die Bezirksregierung per E-Mail schicken. Unterschrift nicht vergessen. Ich bekäme dann nach einigen Tagen einen Rückruf. Die E-Mail bekomme ich. An einer Stelle des Gespräches kann sich mein behördlicher Ansprechpartner bei der Bezirksregierung Arnsberg nicht verkneifen, mir in einem Nebensatz noch mitzugeben, wenn ich mit Anträgen auf Umverteilung zu hätte, müsste ich das eigentlich alles wissen. Ich bedanke mich. Und versuche mein Glück bei einem Landtagsabgeordneten, die im Landtag Nordrhein-Westfalen die politische Mehrheit stellt. Ich frage mich, was Regierungspräsident Hans-Josef Vogel in Arnsberg, zu dem allen sagen würde, wenn er es denn wissen würde?
Українською
Перерозподіл біженців територією Німеччини це нескінченна історія чи офіційна культура вітання у Північному Рейні-Вестфалії. Сьогодні йтиметься про чергову фазу подій у спробі переїхати жінки з трьома дітьми з Оберхаузена до Штутгарту, яка втекла з України. Процес триває вже майже чотири тижні. Окружному уряду Арнсберга у співпраці з імміграційною службою міста Оберхаузен потрібно майже чотири тижні, щоб отримати позитивне рішення щодо заявки на переїзд. У Штутгарті допомагають три люди. В Оберхаузені турбують мера та співробітника місцевого імміграційного управління. Автор цих рядків спробував безпосередньо зв'язатися з урядом округу Арнсберг, витративши кілька годин на це. Я беру слухавку та набираю номер телефону, який я нагуглив в Інтернеті. У цей момент моя наївна уява все ще переслідувала думку про те, що можна просто так зателефонувати відповідальному клерку, він швидко знайде потрібний файл і обробить його. У Штутгарті все зрозуміло, там уже знайшли квартиру та надали шкільний атестат. Та й поспіх виправданий, тому що господиня квартири підштовхує підписати договір оренди. Плюс школа у Штутгарті починається з 1 вересня. І було б чудово, якщо діти, що знову прибули, починають навчальний рік разом з іншими дітьми. Досі натхненний цією прекрасною думкою, я стикаюся по той бік телефонної лінії з природним питанням, хто я і навіщо дзвоню? Одним із наслідків пандемії є те, що вона збільшила дистанцію між владою та тими, хто від їхніх рішень залежить. У мене сьогодні такий самий досвід, бо грубий чоловічий голос запитав, чи маю письмовий дозвіл від пані К. дзвонити від її імені? Захист даних та система довіреностей – це бюрократичні засоби, з якими я постійно стикаюся, спілкуючись із працівниками державних організацій. У минулому я завжди намагався протистояти цьому. Сьогодні я мовчу і зніяковіло зізнаюся, що в мене немає письмової довіреності від пані К. Тому я маю отримати завірену її підписом довіреність і відправити її до районної управи електронною поштою. Через деякий час отримую листа з прикріпленою довіреністю і відправляю її вищезазначеному клерку. Передзвонюю йому. Якоїсь миті розмови мій візаві не міг не помітити з глузуванням, що якщо я маю справу із заявками на перерозподіл біженців, я мав знати процедуру надання довіреностей та верифікації особистості. Дякуємо за пораду і за 3 години витраченого марно робочого часу. Мені як керівнику суміжної організації ну зовсім нічим зайнятися в цей спекотний в усіх сенсах робочий день. Я також запитаю про це у членів парламенту землі Північний Рейн-Вестфалія. Цікаво, якби дізнався про це все президент округу Ганс-Йозеф Фогель в Арнсберзі, що б він сказав?
Русский
Перераспределение беженцев по территории Германии это бесконечная история или официальная культура приветствия в Северном Рейне-Вестфалии. Сегодня речь пойдет об очередной фазе событий в попытке переехать бежавшей из Украины женщины с тремя детьми из Оберхаузена в Штутгарт. Процесс тянется уже почти четыре недели. Окружному правительству Арнсберга в сотрудничестве с иммиграционной службой города Оберхаузен требуется почти четыре недели, чтобы получить положительное решение по заявке на переезд. В Штутгарте помогают три чнловека. В Оберхаузене беспокоят мэра и сотрудника местного иммиграционного управления. Автор этих строк попытался напрямую связаться с правительством округа Арнсберг, потратив на это несколько часов. Я беру трубку и набираю номер телефона, который я нагуглил в Интернете. В этот момент мое наивное воображение все еще преследовала мысль о том, что можно просто так позвонить ответственному клерку, он быстро найдёт нужный нам файл и обработает его. В Штутгарте все ясно, там уже нашли квартиру и предоставили школьный аттестат. Да и спешка оправдана, так как хозяйка квартиры подталкивает наконец-то подписать договор аренды. Плюс школа в Штутгарте начинается с 1 сентября. И было бы здорово, если вновь прибывшие дети начинут учебный год вместе с другими детьми. Все еще вдохновленный этой прекрасной мыслью, я сталкиваюсь по ту сторону телефонной линии с естественным вопросом, кто я и зачем звоню? Одним из последствий пандемии является то, что она увеличила дистанцию между властями и теми, кто от их решений зависит. У меня сегодня такой же опыт, потому что грубый мужской голос спросил, есть ли у меня письменное разрешение от г-жи К. звонить от её имени? Защита данных и система доверенностей - это бюрократические средства, с которыми я постоянно сталкиваюсь, общаясь с работниками государственных организаций. В прошлом я всегда пытался противостоять этому. Сегодня я молчу и смущенно признаюсь, что у меня нет письменной доверенности от г-жи К. Поэтому я должен получить заверенную её подписью доверенность и отправить ее в районную управу по электронной почте. Спустя некоторое время получаю письмо с прикреплённой доверенностью и отправляю её вышеупомянутому клерку. Перезваниваю ему. В какой-то момент разговора мой визави не мог не заметить с издёвкой, что если я имею дело с заявками на перераспределение беженцев, я должен был знать процедуру предоставления доверенностей и верификации личности. Спасибо за совет и за 3 часа потраченного впустую рабочего времени. Мне как руководителю смежной организации ну совершенно нечем заняться в этот жаркий во всех отношениях рабочий день. Я так же спрошу об этом у членов парламента земли Северный Рейн-Вестфалия. Интересно, если бы узнал об этом всём президент округа Ханс-Йозеф Фогель в Арнсберге, что бы он сказал?
Kommentare
Kommentar veröffentlichen