96 Tag des russischen Angriffskrieges

DEUTSCH --- UKRAINISCH--- RUSSISCH
Autor Karl Sasserath

(Mykolaiv, 20.04.2022, russische Raketen)

   Ich gehöre einer Generation an, die in ihrem Sprachgebrauch zur Sparsamkeit im Umgang mit Superlativen erzogen wurde. Vielleicht mag ich es deshalb, wenn in der ukrainischen Sprache Dinge, die besonders gut sind, mit Umschreibungen wie „geil“ oder als „super Sache“ bezeichnet werden. Dieser Superlativ, der im deutschen Politikspruch heute zum festen Vokabular gehört, also dieses: „Am Schlimmsten, am Gefährlichsten, am Brutalsten, am Mörderischsten, am Grausamsten, am Allermeisten, am Verlogensten usw. wirkt in der vollen Dosis effekthaschend. Zustände, die brutal, mörderisch, verlogen, grausam, gefährlich usw. reichen für die meisten Menschen und mich aus, um sensibilisiert zu sein. Diese permanenten Superlative korrespondieren mit dem Wort: „Müssen“. Ist doch der Begriff „müssen“, auch eine Form von Superlativ: können, sollen, müssen. Diese permanenten Superlative wirken im Sprachgebrauch inflationär.
   Seltsamerweise, vermisse ich, das Verb „tun“. Genauer gesagt: „Ich tue dies“ oder „Wir leisten konkret zur Zeit diese Hilfe.“ Anstelle diesem fortlaufenden: „Wir müssen!“ , gefiele mir aus dem Mund der Politikerin, an ich die ganze Zeit denken muss oder der anderer häufiger: „Wir tun das….“ Oder: „Wir bitten Euch darum, dies oder das zu tun?“ Oder: „Wir bitten Euch darum, uns mitzuteilen, was wir tun können oder sollen!“ Wäre das nicht einmal, eine schöne Abwechslung zu diesem Modus ständiger Beschreibung von Zuständen, die den meisten von uns eh klar sind? Oh, wie sehne ich mich in diesem Krieg danach, aus dem Mund politisch Verantwortlicher zu hören: „Wenn Euch Anfragen aus der Ukraine erreichen, dann greift zum Telefon und ruft diese amtliche Nummer an“ oder „ Schreibt uns eine Nachricht mit Euren Anliegen, die Euch aus der Ukraine erreichen“. Wenn Ihr Unterstützung braucht, dann könnt Ihr Euch an den Hilfsfonds: „Deutschland hilft den Menschen in der Ukraine.“ wenden.
   Oder „Macht uns Vorschläge, was wir besser machen können, was, wo gebraucht wird oder wer dort Hilfe braucht.“ Vielleicht noch in ukrainischer und russischer Sprache, damit es alle, die diese Botschaft brauchen, um nicht den Mut oder die Hoffnung zu verlieren, verstehen: „Wir vergessen Euch nicht, wir denken an Euch, wir sind für Euch da.“
Irgendwo habe ich gehört, wie wichtig Träume für unser seelisches Gleichgewicht sind. In diesem Sinne, sollten wir eins nicht tun: Uns unsere Träume nehmen lassen!
   Deshalb bedanke mich bei allen ganz herzlich, die unsere Hilfsaktionen für die Ukraine bisher in so vielfältiger Weise unterstützen. Übrigens, für die dies gerne tun möchten, haben wir das folgende Spendenkonto eingerichtet. Wer die Aktivitäten unseres Vereins unterstützen möchte, kann die über folgende Bankverbindung tun:

"MG hilft der Ukraine e.V. i.G"
Spendenkonto 41636017
IBAN DE60310605170041636017
Volksbank Mönchengladbach
Verantwortlich: Hennadiy Kuvshynov, Karl Sasserath
c/o Pescher Str. 217
41065 Mönchengladbach

Versprochen: Jede Spende kommt an.

Україньскою

Я належу до покоління, яке виховувалося економно, маючи на увазі чудові ступені у використанні мови. Можливо, тому мені подобається, коли українською мовою описують речі, які особливо хороші, перефразами на кшталт «чудово» чи «супер річ». Цей чудовий ступінь, який зараз є частиною стандартної лексики німецької політики, тобто такий: «Найгірший, найнебезпечніший, найжорстокіший, найвбивчий, найжорстокіший, найбільший, найбільш брехливий тощо, має ефект в повній дозі. Жорстоких, вбивчих, брехливих, жорстоких, небезпечних, тощо достатньо, щоб більшість людей і я були сенсибілізовані. Ці постійні суперлативи відповідають слову: «повинен». Зрештою, термін «повинен» також є формою відмінного рівня: можна, треба, треба. Ці постійні чудові ступені мають інфляційний ефект у мові.

Як не дивно, мені не вистачає дієслова «to do». Точніше: «Я роблю це» або «Ми зараз надаємо цю допомогу». Замість цього безперервного: «Треба!», я хотів би, щоб це йшло з уст політика, я повинен думати про весь час чи про інших частіше: «Ми робимо те…» Або: «Ми просимо вас зробити те чи те?» Або: «Ми просимо вас розповісти нам, що ми можемо чи повинні робити!» Не б що буде приємною зміною цього єдиного режиму постійного опису станів, які вже зрозумілі більшості з нас? О, як я хочу в цій війні почути, як головні політики говорять: «Якщо ви отримуєте запити з України, то візьміть телефон і зателефонуйте за цим офіційним номером» або «Напишіть нам повідомлення з вашими проблемами, до вас з України доїдуть» . Якщо вам потрібна підтримка, ви можете звернутися до фонду допомоги: «Німеччина допомагає людям в Україні».

Або «Надайте нам пропозиції, що ми можемо зробити краще, що де потрібно або кому потрібна допомога». Можливо, українською та російською мовами, щоб кожен, хто потребує цього повідомлення, міг його отримати, щоб не втрачати сміливості чи надії, розуміти : «Ми вас не забудемо, ми думаємо про вас, ми поруч для вас».

Я десь чув, як важливі сни для нашої душевної рівноваги. Зважаючи на це, ми не повинні робити однієї речі: нехай у нас заберуть наші мрії!

Тому я хотів би подякувати всім, хто досі підтримував наші зусилля з надання допомоги Україні різними способами. До речі, для тих, хто хоче це зробити, ми створили наступний рахунок пожертв. Кожен, хто бажає підтримати діяльність нашої асоціації, може зробити це за такими банківськими реквізитами:

Русский
Я принадлежу к поколению, которое было воспитано экономить на превосходных степенях в использовании языка. Может быть, поэтому я люблю, когда что-то особенно хорошее описывается на украинском языке парафразами типа «круто» или «супер вещь». Эта превосходная степень, ставшая теперь частью стандартного лексикона немецкой политики, т. в полной дозе. Условия, которые являются жестокими, убийственными, лживыми, жестокими, опасными и т. д., достаточны для большинства людей и меня, чтобы быть сенсибилизированными. Эти постоянные превосходные степени соответствуют слову: «должен». В конце концов, термин «должен» также является формой превосходной степени: может, должен, должен. Эти постоянные превосходные степени имеют инфляционный эффект в языке.

Как ни странно, я пропускаю глагол 'делать'. Точнее: «Я занимаюсь этим» или «Мы сейчас оказываем эту помощь». обо всем или чаще других: «Мы делаем то…» Или: «Мы просим вас сделать то или это?» Или: «Мы просим вас сказать нам, что мы можем или должны сделать!» что может быть приятным отличием от этого способа постоянного описания состояний, которые уже понятны большинству из нас? О, как я хочу в этой войне услышать, как ответственные политики говорят: «Если вы получаете запросы из Украины, то возьмите телефон и позвоните по этому официальному номеру» или «Напишите нам сообщение с вашими проблемами, связаться с вами из Украины». . Если вам нужна поддержка, вы можете обратиться в фонд помощи: «Германия помогает людям в Украине».

Или «Предлагайте нам, что мы можем сделать лучше, что нужно где или кому там нужна помощь». : «Мы тебя не забудем, мы думаем о тебе, мы рядом с тобой».

Я где-то слышал, как важны сны для нашего душевного равновесия. Имея это в виду, есть одна вещь, которую мы не должны делать: пусть у нас отнимут наши мечты!

Поэтому я хотел бы поблагодарить всех, кто до сих пор различными способами поддерживал наши усилия по оказанию помощи Украине. Кстати, для тех, кто хотел бы это сделать, мы создали следующий счет для пожертвований. Любой, кто хотел бы поддержать деятельность нашей ассоциации, может сделать это по следующим банковским реквизитам:

Dieses Blog durchsuchen

96 Tag des russischen Angriffskrieges

Kommentare

Kommentar veröffentlichen