87 Tag des russischen Angriffskrieges

DEUTSCH --- UKRAINISCH--- RUSSISCH

Autor Karl  Sasserath

Deutsch

Vor langer, langer Zeit da rief ich ihn mal an. Das war in seiner Zeit als Rechtsanwalt und Vorsitzender der Jungsozialisten. Er würde das Mandat übernehmen, sagte er. Ab dann ging es für ihn politisch steil noch oben. Er wurde Ministerpräsident und dann wurde er zum Bundeskanzler der ersten rot-grünen Regierung gewählt. Sein Aufstieg symbolisierte das Bildungsideal seiner Partei. Der Sohn einer alleinerziehenden Mutter, die als Reinigungskraft ihre Kinder und sich durchschlug. Einen Vater gab es auch, aber erscheinungslos. Wenn einer wusste, wie sich unten anfühlte, dann er. Früh wird er sich gesagt haben, ich muss hier raus. Sein Durchhaltevermögen, seine Intelligenz und seine Ellenbogen verhalfen ihm zu einem kometenhaften Aufstieg. Was rechts und links neben ihm geschah, interessierte ihn wenig. Wer weg musste, verschwand. „Basta“-Politik wurde zu seinem Markenzeichen. Dazu nannten sie ihn den „Kanzler der Bosse“. Mit seinem Koalitionspartner, dem Sohn eines Metzgers, teilte er die Mentalität, viel zu versprechen, und das Gegenteil zu tun. Die Reichen reicher machen, war ihre Maxime. Niemand senkte die Unternehmenssteuer so wie er. Gleichzeitig strich so den Sozialstaat zusammen, wie er und sein politischer Kumpan, der Metzgersohn. Seiner Partei sagten daraufhin vieler ihrer Mitglieder ade. Der Rest seiner Parteifreunde, der blieb, gefiel es, wenn der Kanzler mit den Armen einmal richtig Schlitten fuhr. So kam es, dass auch der Mann im Kreml, auf diesen deutschen Kanzler aufmerksam wurde. Zwischen den beiden Männern entwickelte sich eine tiefe Männerfreundschaft, die auch die Zeit überdauerte, als der deutsche Kanzler sein Amt verlor, weil ins Kanzleramt erstmals eine Frau einzog. Und da der Ex-Kanzler nichts so sehr liebte, wie Geld und Freunde, die es gepaart mit Macht ihr eigen nannten, wusste der Herrscher im Kreml, wie er sich den deutschen Ex-Kanzler dauerhaft gewogen machen konnte. Und so stattete er seinen Freund, den deutschen Ex-Kanzler mit sehr gut dotierten Aufsichtsratsmandaten in russischen Staatskonzernen aus. Und er durfte sich gewiss sein, der deutsche Ex-Kanzler wusste immer, was er dem russischen Herrscher schuldig war. Immer konnte er auf seine Freundschaft zählen. Als der Herrscher im Kreml, Grosny und Damaskus in Geisterstädte verwandelte, als es zur Regel wurde, dass politische Gegner und Medienvertreter*innen, die den Herrscher im Kreml kritisierten, immer häufiger auf unnatürliche Weise aus dem Leben schieden, selbst da nannte der deutsche Ex-Kanzler ihn noch einen „lupenreinen Demokraten“. Und so wurde der deutsche Ex-Kanzler das beste Pferd im Stall des Diktators im Rohstoffgeschäft. Noch so manche Anekdote ließe sich erzählen. Erst als der russische Diktator die Ukraine am 24. Februar 2022 überfiel, begann der Stern des deutschen Ex-Kanzlers im Sturzflug zu sinken. Da er sich so an das viele Geld und die reichhaltigen Privilegien gewöhnt hatte, nahm er es nicht mehr wahr, dass die Welt es ihm nicht verzieh, weiterhin seine Dotierung als Chef eines Aufsichtsrates in einem russischen Staatskonzern beziehen zu wollen. Das wollten ihm jetzt selbst viele seine alten Weggefährt*innen nicht mehr durchgehen lassen. Die EU hat Sanktionen gegen den deutschen Ex-Kanzler verhangen und der Finanzausschuss des deutschen Bundestages hat jetzt sein Büro abgewickelt. Erst jetzt hat der deutsche Ex-Kanzler erklärt, auf den Posten des Aufsichtsratsvorsitzenden im russischen Staatskonzern zu verzichten. Fortsetzung folgt. Bild: Karlheinz Koch 

Українською

Давно-давно я йому подзвонив. Тоді він був юристом і головою молодих соціалістів. За його словами, він прийме на себе мандат. Відтоді справи політично пішли вгору для нього. Він став прем'єр-міністром, а потім був обраний канцлером першого червоно-зеленого уряду. Його піднесення символізувало ідеал освіти його партії. Син матері-одиначки, яка зводила кінці з кінцями прибиральницею своїх дітей і себе. Був і батько, але без зовнішності. Якщо хтось знав, що там, унизу, то це він. Він, мабуть, рано сказав собі: «Мені треба тікати звідси». Його витривалість, кмітливість і лікті допомогли йому різко піднятися. Те, що відбувалося зліва і справа, його мало цікавило. Ті, кому довелося піти, зникли. Його фірмовою ознакою стала політика «Баста». Його називали «канцлером начальства». Зі своїм партнером по коаліції, сином м’ясника, він поділяв менталітет: багато обіцяти, а робити навпаки. Зробити багатих багатшими – це його принцип. Ніхто так не знижував корпоративні податки. У той же час держава добробуту була порізана, як він і його політичний приятель, син м'ясника. В результаті багато хто з його однопартійців попрощалися. Решта його друзів по партії, які залишилися, подобалося, коли канцлер катався на санчатах з руками. Так сталося, що чоловік у Кремлі також дізнався про цього німецького канцлера. Між двома чоловіками зав’язалася глибока чоловіча дружба, яка також пережила час, коли німецький канцлер втратив свою посаду через те, що в канцелярію вперше переїхала жінка. А оскільки екс-канцлер нічого так не любив, як гроші та друзів, які в поєднанні з владою називали це своїм, правитель у Кремлі знав, як зробити так, щоб екс-канцлер Німеччини ставився до нього прихильно в довгостроковій перспективі. І тому він забезпечив свого друга, екс-канцлера Німеччини, дуже добре оплачуваними мандатами наглядової ради в російських державних компаніях. І він міг бути впевнений, що колишній німецький канцлер завжди знав, чим він повинен російському правителю. Він завжди міг розраховувати на його дружбу. Коли правитель у Кремлі перетворив Грозний і Дамаск на міста-привиди, коли стало нормою, що політичні опоненти та представники ЗМІ, які критикували правителя в Кремлі, все частіше гинули неприродним способом, навіть тоді колишній канцлер Німеччини його «бездоганний демократ». І так екс-канцлер Німеччини став найкращим конем у стайні диктатора у товарному бізнесі. Можна було б розповісти багато анекдотів. Лише після того, як російський диктатор вторгся в Україну 24 лютого 2022 року, зірка екс-канцлера Німеччини почала різко падати. Оскільки він так звик до всіх грошей і багатих привілеїв, він уже не помічав, що світ не пробачить йому бажання і надалі отримувати свою зарплату на посаді голови наглядової ради російської державної компанії. Навіть багато з його старих товаришів не хотіли більше дозволяти йому це сходити з рук. ЄС ввів санкції проти екс-канцлера Німеччини, а фінансовий комітет німецького Бундестагу припинив свою діяльність. Лише зараз екс-канцлер Німеччини оголосив про відставку з посади голови наглядової ради російської держкомпанії. Далі слідує продовження. 

Зображення: Карлхайнц Кох 

Русский

Давным-давно я звонил ему. Это было, когда он был юристом и председателем Союза молодых социалистов. По его словам, он возьмет на себя этот мандат. С этого момента дела у него политически резко пошли вверх. Он стал премьер-министром, а затем был избран канцлером первого красно-зеленого правительства. Его восхождение символизировало идеал образования его партии. Сын матери-одиночки, которая сводила концы с концами, работая уборщицей для себя и своих детей. Еще был отец, но без явки. Если кто и знал, каково это там, внизу, так это он. Должно быть, он рано сказал себе: «Я должен выбраться отсюда». Его выносливость, интеллект и локти помогли ему совершить стремительный взлет. То, что происходило слева и справа от него, его мало интересовало. Те, кто должен был уйти, исчезли. Политика «баста» стала его визитной карточкой. Его называли «канцлером боссов». Со своим партнером по коалиции, сыном мясника, он разделял менталитет: много обещать, а делать наоборот. Делать богатых еще богаче было ее правилом. Никто не снижал корпоративные налоги так, как он. В то же время государство всеобщего благосостояния подверглось резкой критике, как он и его политический приятель, сын мясника. В результате со многими из его однопартийцев попрощались. Остальным его однопартийцам, которые остались, нравилось, когда канцлер катался на санках с руками. Так получилось, что об этом канцлере Германии стало известно и человеку в Кремле. Между двумя мужчинами завязалась глубокая мужская дружба, которая также пережила время, когда канцлер Германии потерял свой пост из-за того, что женщина впервые переехала в канцелярию. А поскольку экс-канцлер ничего так не любил, как деньги и друзей, которые вкупе с властью называли ее своей, то правитель в Кремле знал, как сделать так, чтобы немецкий экс-канцлер благосклонно относился к нему в долгосрочной перспективе. И поэтому он снабдил своего друга, экс-канцлера Германии, очень хорошо оплачиваемыми мандатами в наблюдательных советах российских государственных компаний. И он мог быть уверен, что бывший канцлер Германии всегда знал, чем он обязан русскому правителю. Он всегда мог рассчитывать на его дружбу. Когда правитель в Кремле превратил Грозный и Дамаск в города-призраки, когда стало нормой, что политические оппоненты и представители СМИ*, критикующие правителя в Кремле, все чаще умирали неестественным образом, уже тогда экс-канцлер Германии ему " безупречный демократ». Так экс-канцлер Германии стал лучшей лошадью в конюшне диктатора в товарном бизнесе. Можно было бы рассказать много анекдотов. Только когда российский диктатор вторгся в Украину 24 февраля 2022 года, звезда бывшего канцлера Германии начала стремительно падать. Поскольку он так привык ко всем деньгам и богатым привилегиям, он уже не замечал, что мир не простит ему желания продолжать получать свою зарплату в качестве главы наблюдательного совета в российской государственной компании. Даже многие из его старых товарищей больше не хотели, чтобы ему это сошло с рук. ЕС ввел санкции в отношении экс-канцлера Германии, а Финансовый комитет Бундестага Германии закрыл свой офис. Только сейчас экс-канцлер Германии объявил, что покидает пост председателя наблюдательного совета российской госкомпании. Продолжение следует. 

Изображение: Карлхайнц Кох